На Textura #10 чекаємо в нашому підвалі цікавий продюсерський проект KLINIKA –  чернівецьке техно дуо, що вже має в своєму багажі солідну кількість релізів на різноманітних техно лейблах,  чималий досвід виступів закордоном і їм безперечно є чим поділитись із львівськими любителями техно музики. Про деякі моменти життя та творчості поговорили з одним з учасників тандему Віталієм Михайлюком (до слова, інший колега по цеху теж Віталій)

Розкажи як і чому створювалась Klinika, коли вперше почали виступати і сіли за продакшн?
– Проект Klinika створювався в 2009 році,  як колектив двох саундпродюсерів з однаковим баченням техно музики та її подачею для слухачів. Через декілька місяців після створення перших робіт про нас почули і з’явилися перші виступи, спочатку в рідному місті Чернівці, а потім і по Україні.

У вас команда з 2х людей, як діляться ролі, що спільного і чим доповнюєте один одного?
– Особливість нашої техно команди в тому, що в продакшні Klinika завжди присутня конкуренція між мною та моїм колегою. Я стараюсь створити краще звучання ніж Віталік і навпаки, завдяки цьому ми не стоїмо на місці, а завжди розвиваємось.
Коли ж виступаємо, то це суперництво перетворюється в саунд, який доповнюємо разом.
Нам здається, що саме це є нашою формулою успіху, адже там де конкуренція та єдина ціль зробити продукт кращим – завжди буде хороший результат.

Яка атмосфера домінує у ваших сетах, на чому переважно робите акцент?
– Ми виступаємо вже 7 років і за цей час наш саунд та атмосфера в сетах трохи змінилась. Раніше робили акцент на dark techno та на потужні і безкомпромісні сети без пауз на перепочинок для слухачів. Зараз же наші сети стали більш універсальні для будь якого вуха, адже за 2 години виступу ми можемо зіграти Hypnotic, Raw, Cutting Edge, Dub, Acid та багато інших стилів Techno.
Сприйняття музики залежить від її подачі діджеєм, тому на нашу думку ідеальна атмосфера в наших сетах це синусоїда від більш насиченого техно до більш атмосферного. Таке поєднання дозволяє задовольнити смак кожного любителя техно музики.

По вашим відчуттям як змінилась Klinika з часом? В яку сторону рухаєтесь?
– Після часу проведеного в Німеччині можемо сказати що Klinika тільки міцнішає. Переломні моменти позаду, наші погляди стали більш синхронними, саме завдяки цьому впевнені, що рухаємось в правильну сторону.

За ті півтора року, проведені в Німеччині, що позитивного змогли почерпнути, а що навпаки, можливо, розчарувало?
– Час проведений в Німмечині – це великий досвід, який нам вдалось почерпнути. Ми змогли побачити яка є ситуація з техно в країні, де воно було створено, послухати багатьох відомих артистів, виступити в дуже цікавих локаціях та задовольнити нашим саундом німецького слухача.
Єдине що нас розчарувало, а саме коли ми повернулись додому, це розвиток техно музики та клубного життя у нас в країні.
Україна відстає від Німеччини в цьому напрямку років на 40, але ми сподіваємось, що завдяки талановитим артистам, промо командам таким як TEXTURA та підтримки держави скоро ми вийдемо на хороший рівень.

Ваші улюблені продюсери/діджеї ?
– Jeff Mills, Dax J, Ellen Allien, Bas Mooy, Emmanuel, Marcel Fengler, Reeko, Truncate, Marcel Dettmann, Marcelus, Developer, Blawan, Bleaching Agent, Shifted, Moerbeck, Exium, Planetary Assault Systems, Subjected та багато багато інших.

Які з ваших треків найчастіше використовували в сетах?
– Можемо виділити треки Surfing (Naked Lunch Records), Pasadena (Driving Forces), Razor (Naked Lunch Records), Berlin (Android Muziq) та Rot (Klinika Records).

Чим цікавитесь поза музикою? Які хобі?
– Колекціонуємо марки

А коли востаннє були у Львові і чи маєте щось спільного з цим містом?
– Останній раз були у Львові декілька років назад, але найбільше це місто запам’яталося з часів коли ми починали нашу кар’єру, тоді частенько бували там.Детальніше ознайомитись та купити релізи хлопців можна тут:
http://classic.beatport.com/artist/klinika/114723/tracks
записи сетів:
https://soundcloud.com/technoklinika
https://www.mixcloud.com/klinika/

Photos by NN

.
.
.
.
.

.

Чому Ma-Gooch ?
– Сценічний псевдонім. Для мене це просто фонетична абревіатура внутрішньої асоціаціації з тим музичним баченням, яке пропагую. Нічого спільного з російською мовою, чи “пушкінським вітром”. Та й звучить лаконічніше ніж Святослав Червінко). Згодьтесь, словянські імена в контексті діджейських нікнеймів вбільшості звучать доволі кумедно.

Як розвивались твої музичні смаки, хто тебе надихав і чому “здружився” саме з техно?
– Смак – штука відносна! У декого він постійно змінюється, декому нав’язаний, у іншого – відсутній. Я ріс в такому середовищі, що по-іншому статись, мабуть, не могло. В Коломиї перші рейви відбувались ще в 90-х. І хоча вони були доволі своєрідними – цього було достатньо, щоб електронна субкультура стала домінуючою і модною. В 15 років в мене вже була своя перша купка пластинок привезених з Німеччини, давно вже там відіграних і потертих. Але вони були мої! Це був переважно хард техно, модний тоді schranz і ще якась електронна беліберда… але так як воно було на вінілі – я вважав її доволі авнгардною, хоч і не міг звести… Думаю стержень смаку в мене сформувався саме в тому віці. Мабуть в більшості творчих людей цей стержень тоді і формується.

Чи сильно змінились твої смаки в техно за останні 3-4 роки?
– Думаю ні! І щось мені підказує, що найближчим часом і не зміняться. Я повністю задоволений тим, як розвивається мій улюблений жанp. Мені завжди подобалась чесна, відверта, смілива музика, яка твориться не заради грошей, яку творять талановиті люди з власним творчим стержнем. Для мене техно культура – це свого роду арт-хаус, мистецтво не для кожного, але для всіх,- спосіб міжнародної комунікації. Хоча раніше мені також подобався такий стиль, як французький і німецький electro-tech, але зараз він прямує в якомусь абсолютно не зрозумілому мені напрямі, став дуже комерційним і напищеним. Я відкинув його для себе повністю! Hенавиджу попсу… ненавиджу!

Які твої улюблені продюсери/діджеї?
– Їх багато. В цьому плані дуже радує українська сцена, котра зараз досягла вельми якісного рівня. Не може не подобатись Etapp Kyle, з яким разом росли, Tolkachev, Vakula, Svarog, Yan Cook… Шкода що реалії такі, що вдома вони майже не виступають. З локальних: Monofon, A-Hvich, Darmik, Kalinin, TheMax, Johnny Cracker (цікаво спостерігати, як розвивається його лейбл – Mentalomia). Dj Лютий – це взагалі окрема тема! Чоловік неустанно продовжує скуповувати вініл і всеможливу апаратуру, і в своєму унікальному стилі грає такі сети, від яких ідуть мурашки! І це все в 53 роки! Музика не має вікових обмежень! Я переконався. Такі люди не можуть не надихати.

Для тебе музика це хобі чи щось більше?
– Я не уявляю свого життя без музики.

З чим асоціюєш атмосферу, яку створюєш своїми сетами?
– Найвідоміший організатор у всесвіті – Сергій Деркач “АК47” колись сказав, що сет – це мелодія, а кожен трек в цьому сеті – це окрема нота в цій мелодії! Є щось в цьому )) Для мене хороша композиція побудована на конфлікті, протистоянні протилежних образів, партій (контрапункт на музичній мові). Так пишеться музика: – Уявіть кімнату. В ній мала дитина і монгол-психопат. Ви сідаєте і дивитесь, що буде відбуватись далі. Потім ви запускаєте в кімнату клоуна на трьохколісному велосипеді і дивитесь далі. Якщо нічого цікавого не буде відбуватись – клоуна можна повісити… Така от атмосфера)

Стосовно твого досвіду з привозом техно-артистів з-за кордону в Коломию. Чесно кажучи, дізнавшись, це спочатку сприймалось трішки з посмішкою ) Це був більше твій фан-внесок, чи там справді була аудиторія з відповідною потребою?
– Рейви з закордонними артистами в Коломиї і Франківську – серйозні бізнеспроекти з багатотисячним бюджетом, інфраструктурою, концептом, організацією безпеки, технічним оснащенням, всеможливими дозволами і ризиками. Розумієш, не так просто, насправді, зібрати пару тисяч людей в один час в одному місці, і донести їм свою ідею. Заради цієї ідеї ми привозили тількі актуальних артистів. Не підстаркуватих ,’’потухших’’ діджеїв, від яких залишилось тільки імя “вконтакті”, а артистів, які були в той час на піку своєї творчої діяльності, цікаві в плані музики. Думаю – це важливо! Mark Morris, наприклад, приїжджав тоді, коли був резидентом берлінського Tresor. Monoloc презентував в Коломиї свій альбом, який тільки виходив на CLR. Під івент з ним ми підготували окремий цех, в якому був склад будматеріалів. Майже кожен рейв був в новому місці! Коли привозили Virgil Enzinger, то знайшли ангар, який був зачинений ще з 80-х років. Посеред рейву реально почав боятись, щоб не рухнув дах від звуку. Chris Liebing грав в гіпермаркеті. Коли привозили Industrialyzer з Барселони, то спеціально під проект в льодовому палаці спускали лід! Самі розумієте що таке льодова арена, на якій проводять хокейні матчі! Така от “психоделіка реальності”.. І думаю це круто! Планувалось ще купа проектів. З Terence Fixmer i Tommy Four Seven, наприклад. Bже все було домовлено, але почалась революція…. і тепер живемо по-новому.

А чим займаєшся в житті, які хобі?
– Я закінчив інститут мистецтв. Але художником себе не вважаю. Думаю художник той, хто називає себе художником! Я не називаю. Коли жив в Римі – малював багато. Масляні фарби, холсти, картини… Рим в цьому плані дуже надихає. Тут майже не малюю. Побачимo, як воно буде в майбутньому…

В контексті твого виступу у Львові. Ти і це місто маєте щось спільного між собою? )
– Брат моєї бабусі – відомий літературний діяч, жив у Львові і похований на Личаківському кладовищі. Я народився в Коломиї – в місті, яке є ровесником Львова. Оце мабуть і усе.

24.03.2016

www.textura.lviv.ua

Photos by Serhiy Hrytsay

.
.
.
.
.
.

Photos by NN

B/W

Vatra on Datra :: Textura #5  (26.12.15)

Цього разу на Textura #5 (25.12) завітає техно від гостей з Файного Міста. Vatra on Datra – тернопільське дуо від позитивних хлопаків Богдана та Миколи, які не так давно записували для нас Textura Podcast #5. Перед приїздом розпитали їх про різне.

Загальне ознайомлення з вашою творчістю складає враження, що маєте широкий спектр музичних вподобань. Що лежить в основі ваших смаків і як відбулось, образно кажучи, знайомство з техно?
Ну, насправді, музичні вподобання у нас в різні періоди змінювались. Щось відходило, щось залишалось. На даний момент шануємо музику з похмурою атмосферою і “маховиком” Це і блек метал, пост-панк, електро-фанк, детройтський хаус, сінтпоп і техно звичайно. – Щодо знайомства з останнім, то цьому слід завдячувати творчості Underground Resistance. Ну і остаточно почергово підсіли на цю механічно-гіпнотизуючу музику після того, як попали під вуха релізи з Tresor і Ostgut Ton

Як сформувався дует і чому зупинились саме на такій своїй назві?
– Ми організовували якусь вечірку в “Козі” і потрібно було, нарешті, придумати назву для нашого тандему. Назвались на честь ще невідкритої планети Датра, на якій горить багаття, розпалене невідомо ким. Чи чим

На що робите акцент в своїх техно сетах?
– Переважно робимо акцент на прямій бочці Якщо серйозно, то стараємось будувати немонотонні сети із двох-трьох концептуальних частин. Наприклад напористий кусок і в’язкий відкат.

Як бачите для себе ідеальну атмосферу техно вечірки?
– Якщо дуже лаконічно описати, то це “дружня” атмосфера.

Ваші улюблені продюсери/діджеї?
Богдан:
– Останнім часом це Yan Cook, Boston 168, Terence Fixmer, Forward Strategy Group, Oscar Mulero, Rrose та ще багато артистів із Stroboscopic Artefacts. Ну і фаворити серед динозаврів сцени: Levon Vincent, Luke Slater, Suburban Knight.
Микола: – Shed, Andy Stott, Gesaffelstein, The Hacker, Levon Vincent, Tommy Four Seven, Surgeon, Woo York, ранній Jimmy Edgar

А як виглядає на даний момент техно тусовка в Тернополі і які перспективи?
– Ну основним стержнем техно- (та й загалом електронної) тусовки Тернополя є Ярко Качмарський (Zavgosp, Motoblok). Саме він здебільшого береться за організацію серйозних заходів. Таких, наприклад, як недавній STYAG! і регулярний фестиваль електронної музики “Гамселить”. Завдяки яким тернополяни мали змогу послухати техно-сети Станіслава Толкачьова, Lawrin, Svarog, Woo York та ін.
– Є ще Clasps, Leggo і Topman та їх техно/хаус вечірки T R E E P. Також хлопці із ком’юніті Kontrast (Linnvoid, Pauly та інші) організовують вечірки з техно/хаус контентом. Загалом, якщо підсумувати, то справи з техно-рухом непогані, але й не такі, щоб сказати, шо Тернопіль – це техно-сіті

Чим загалом займаєтесь в житті, які хобі поза музикою?
Богдан:
– Займаюсь веб-розробкою. Чуть цікавлюсь футуризмом та фізичною космологією. Також не проти розбавити будні за комп’ютерними іграми з паралельним прослуховуванням аудіо-книжок.

Микола:
– Працюю у сфері фото і відео пост-продакшну, трошки фотографую, люблю у вільну хвилинку постукати на джембе чи подримбати на дримбі. Пару днів тому був на воркшопі з виготовлення діджеріду, – тепер буду ще й дудіти Зробив ще от недавно з братом меблі до хати.

Бачив ваші фото зі сплаву на річці і гірських походів. Любите, я так розумію, вилазки з міста? ) Що вам ближче по духу – урбаніcтичні ландшафти чи відкритий простір?
Богдан:
– В цьому холіворі нашого часу я віддав би свій голос за урбаністичні ландшафти, звичайно У нас друзі професійні туристи. Тому буває, що витягують мене кілька разів на рік із кам’яних джунглів туди, де стукають дятли і не смердить бензином.
Микола:
– А мені природа більш до душі. Полюбляємо з друзями вирватися за межі міста. Катнутися велосипедом, сходити у гори чи поїхати на сплав. Це надихає.

І які у вас “взаємовідносини” зі Львовом?
– Скажемо по секрету, що Львів – це найбільш відвідуване нами місто. Тут у нас багато друзів та знайомих. Тому, можна сміливо заявити, що взаємовідносини зі Львовом у нас стабільні та міцні