Month: May 2018

Michal Wolski :: Textura #19 (11.05.18) – En

Українська  Polski   English


–  As far as I know, you got familiar with electronic music with a help of radio shows. Tell us how you got acquainted with the club (techno) culture, and what was the moment when you decided to take an active part in it?
М.W.: As a teenager, I got acquainted with The Orb records, what opened my eyes not only to the creative work of this project, but, honestly, to the whole “electronics” and techno. It was through radio broadcasts and friends – mainly the eldest – that I had an access to records, that were completely unfamiliar to my coevals and, in fact, to most of my compatriots. I’m talking about the time when in the “Country on Wisla river” the acquaintance with this type of sound was only born.
The album “Orbus Terrarum“, by the authorship of the mentioned “The Orb”, was, of course, one of the deepest musical experiences. In fact, this was the beginning of my passion for the world of electronic music. It was also love at first sight – almost immediately I began to dream of creating such type of sound phenomenon on my own.

– It has been 10 years already since your first release. What has changed over this time in your creative process, tastes and how do you assess changes in techno music during this period?
MW: Almost everything has changed in my work since then, except for the approach to the creation itself and monitoring of sound phenomena. That’s the way I understand development – constant experiments, searching, asking questions, re-checking, searching … I even do not know what exactly. I perceive the sound as something simple and endlessly exciting, which pulls a constant creative process.

– And whose music is the most up-to-date to you now?
MW: Currently, I pay special attention to Rrose, Marco Shuttle, Donato Dozzy and Jacek Sienkiewicz, who are brave and confident while crossing the boundaries of genres. However, these are only a few names that first come to my mind when I think about techno, and there are so many genres and musical variations …
I am not able to immediately list and separate all those creative personalities that were important to me at different stages, whose creativity attracted me and impressed, which inspired me to look for my own path. If we talk about the present, then the same thing – there are so many great personalities, so many initiatives, worthy of support and observation! On the other hand, it is possible to make a risky statement, that we live in the time of redundancy, which sometimes complicates the concentration on the work of a particular artist. This is a really difficult question …


– All of your albums are conceptual, especially it’s noticeable in your latest album”La Mer”, where we may find no techno, but it has an incredible atmosphere and depth. What is more in it – deliberate work or spontaneity? And what to expect from your new album?
MW: “La Mer” – a work that appeared in a relatively short period of time, and then ripened entire months, reshaping many times. This is a material that arose spontaneously, and then was subjected to a rational, long-term observation. And this is how I work – I experiment for almost every free minute, and then I look around and try to understand what this particular construction brings or can bring. Therefore, in my creative process, I stand somewhere in the middle.
As for the new album … It’s too early to talk about it. In recent months, a lot of music was created, hundreds of sketches and dozens of finished works – I’m at the stage of understanding what actually happened, what these works bring with themselves.

– Let’s talk about your studio. What did you start from and how the creative process looks from the technical side today?
MW: Techno music and electronic music, in the broadest sense and in a variety of shades, are strongly associated with the technology used in the creative process. I went through different phases – I was completely taken by synthesizers and hardwares, a variety of digital solutions, as well as the phase of a tight combination of these two worlds in one process. For many years, I try to be faithful only to the idea of ​​using sound as a building material, “collecting” it from all possible sources, without regard to origin, without evaluation, without paying attention to anything but himself and the feelings that it causes. This is an intimate process – and in fact only it remains unchanged at this time in my work.
Sometimes I use a modular system that I build, or VST plugins, on other times mobile applications, and sometimes the role of a tool or an effector is performed by the smartphone and the applications installed there. The origin of the sound doesn’t have any meaning for me now.

–  What work of your discography is most valuable and which of your performances is most memorable to you?
MW: Although it may sound banal, but every performance is important and unique to me, because I usually play live, which entails a lot of uncertainty. Improvisation requires concentration, presence and there is no place for dissipation, therefore each performance has something special in itself. And it does not matter if the situation naturally causes my enthusiasm or vice versa. As for recordings of my authorship… Immediately after the release, upon completion of the project, I will quickly move on to work on new ideas. I am glad that I have the opportunity to share music, I also like the fact that someone wants to listen to it, and that there are those who give such an opportunity, deciding to release this music. Every record has its own time – I respect everything that is going on, but, frankly, it’s always more interesting to get a new vision than listening to recorded and released recordings.

– It will soon be 8 years since you and Błażej Malinowski started to guide Fünfte Strasse radio program (Radio Kampus). What has this experience become to you?
MW: This is one of the most important and deepest musical experiences, which happily lasts for almost a decade. Thanks to this activity, I have additional motivation to look around, to watch and listen constantly. This radio passion allows me to reach once again for unusual musical views and their authors. This is a great, exciting work!


– Do you manage your Minicromusic label by yourself, or is there anyone who helps you? How do you see its development?
MW: This is a fully authorized idea. It arose spontaneously, from the need to share what I created and what was created by my closest musicians. From the very beginning, the label was directed at spontaneous activity – as soon as I felt that something worthwhile was created, a release appeared. I remain true to the chosen path.  Did the records pass the time tests? Let everyone evaluate it on their own.

– Tell us about your Mech project with Fischerle. How and why was it created, what are the plans?
MW: Mateusz Wysocki is very close to me – both musically and in human qualities. I deeply respect his work – I also heard that Fischerle’s feelings are mutaual. When something similar happens, in my opinion, it is necessary to join forces and check what can happen as a result of such a combination. A musical work alone is exciting, but work in a duet or a bigger team is a completely different phenomenon – extremely inspiring and informative. Therefore, our plans for this cooperation are simple: dig deep and record this process in the form of the following records.

– That will be your first time in Lviv, what do you know about it? :)
MW: Yes, it’s true, this will be my first visit to Lviv. In fact, I know not so much about this city, because this knowledge is rather mediated – it comes from literature, stories and photographs. I am fully prepared to feel the “great” charm of this city on my own skin. I do not hide that I can not wait.

interview –  Karma Detalis
  Polski   English

Michal Wolski :: Textura #19 (11.05.18) – Ukr

Українська  Polski   English


–  З електронною музикою, на скільки відомо, ти познайомився завдяки радіо. Розкажи як починалось твоє знайомство з клубною (техно) культурою і в який момент ти вирішив, що хочеш взяти в цьому активну участь?
М.W .: Будучи підлітком, я познайомився з записами The Orb, які відкрили мені очі не лише на творчість цього проекту, але і всю «електроніку» та техно. Саме завдяки радіопередачам та друзям – головним чином старшим – я мав доступ до записів, які були абсолютно чужими моїм одноліткам і, по суті, більшості моїм співвітчизникам. Я кажу про час, коли в країні на Віслі лише зароджувалось знайомство з цим типом звучання.
Альбом „Orbus Terrarum” авторства згаданого “The Orb”, безумовно, був одним з найглибших музичних вражень. Насправді це було початком мого захоплення світом електронної музики. Це була також любов з першого погляду – майже відразу я почав мріяти про створення такого типу звукових явищ самостійно.

– З моменту виходу твого першого релізу пройшло вже 10 років. Що змінилось за цей час в твоїй творчості, смаках і як оціниш зміни в техно музиці за цей час?
MW: У моїй роботі з того часу змінилося практично все, за винятком самого підходу до створення та спостереження за звуковими явищами. Саме так я розумію розвиток – постійні експерименти, пошук, задавання питань, перевірка наново, пошук … навіть сам не знаю чого саме. Я сприймаю звук як щось просте і нескінченно захоплююче, що тягне за собою постійний творчий процес.

– А чия музика для тебе найбільш актуальна зараз?
MW: В даний час я приділяю особливу увагу  RroseMarco ShuttleDonato Dozzy і Jacek Sienkiewicz, які сміливо та впевнено перетинають межі жанрів. Проте це лише кілька імен, які вперше з’являються в моїй пам’яті коли я думаю про техно, а є так багато жанрів та музичних варіацій ….
Я не в змозі так зразу перерахувати і виокремити всіх тих творчих особистостей, що на різних етапах були для мене важливими, чия творчість захоплювала мене і вражала, які надихали мене шукати свій шлях. Якщо говорити про сьогодення, то те ж саме – є стільки великих творчих особистостей, так багато ініціатив, вартих підтримки та спостереження! З іншого боку, можна ризиковано ствердити, що ми живемо у час надмірності, що іноді ускладнює зосередження на роботі конкретного артиста. Це дійсно важке запитання …


– Всі твої альбоми концептуальні, особливо це помітно в останньому альбомі “La Mer”, де немає техно, але присутня неймовірна атмосферність і глибина. Чого більше в ньому – продуманості чи спонтанності? І чого чекати від твого нового альбому?
MW: “La Mer” – робота, яка з’явилась за порівняно короткий час, а потім дозрівала цілими місяцями, змінюючись багато разів. Це матеріал, який виник спонтанно, а потім піддавався раціональному, довготривалому спостереженню. І саме так я працюю – експериментую майже за кожної вільної хвилини, а потім придивляюсь і намагаюсь зрозуміти, що дана конструкція несе в собі або може нести. Тому в моєму творчому процесі я стою десь посередині.
Що стосується нового альбому… Зарано, щоб про це говорити. В останні місяці було створено маса музики, сотні ескізів та десятки готових творів – я перебуваю на етапі осмислення того, що насправді відбулося, що ці композиції в собі несуть.

– Давай поговоримо про твою студію. З чого ти починав і як виглядає творчий процес з технічної сторони сьогодні?
MW: Музика техно і електронна музика, в широкому розумінні й найрізноманітніших відтінках,  сильно пов’язана з технологією, що використовується в творчому процесі. Я проходив різні фази – повністю віддавався синтезаторам і хардварному обладнанню, найрізноманітнішим цифровим рішенням, а також фазу тісного поєднання цих двох світів в одному процесі. Протягом багатьох років намагаюсь бути вірним лише ідеї використання звуку в якості будівельного матеріалу, «збирати» його з усіх можливих джерел, без урахування походження, без оцінки, не звертаючи уваги ні на що, крім нього самого, і почуттів, які він викликає. Це інтимний процес – і насправді лише він залишається незмінним на цей час в моїй роботі.
Часом використовую модулярну систему, яку будую, іншим разом плагіни VST, ще іншим – мобільні додатки, а іноді роль  інструменту або ефектору виконує смартфон і встановлені там додатки. Походження звуку перестало мати будь-яке значення для мене.

 А яка робота з твоєї дискографії тобі найдорожча і який з твоїх виступів тобі найбільш пам’ятний?
MW: Хоча це може звучить банально, але кожен виступ є важливим і унікальним для мене, тому що я зазвичай граю live, що тягне за собою велику невідомість. Імпровізація вимагає концентрації, присутності і тут немає місця для розсіювання, в зв’язку з чим кожен виступ має в собі щось особливе. І неважливо, чи ситуація природно викликає мій ентузіазм чи навпаки. Що стосується записів, автором яких є я … Одразу після релізу, після завершення проекту, я швидко переходжу до роботи над новими ідеями. Я радий, що у мене є можливість ділитися музикою, також подобається, що хтось хоче її слухати, і що є ті, хто дають таку можливість, приймаючи рішення цю музику видавати. Кожен запис має свій час – я з повагою ставлюсь до всього, що відбувається, але, чесно кажучи, завжди більш зацікавлений, щоб докопуватись нового бачення, ніж прослуховування вже записаних і випущених записів.

– Незабаром вже буде 8 років як ти разом з Błażej Malinowski ведеш серію радіо програм Fünfte Strasse (Radio Kampus). Чим став для тебе цей досвід?
MW: Це один з найважливіших та найглибших музичних досвідів, який щасливо триває майже декаду. Завдяки цій активності я маю додаткову мотивацію озиратись, постійно спостерігати та слухати. Ця радіо пристрасть дозволяє мені що разу дотягуватись до незвичних музичних поглядів та їх авторів. Це чудова, захоплююча справа!


– Своїм лейблом Minicromusic ти займаєшся самостйно, чи хтось допомагає? Яким бачиш його розвиток?
MW: Це в повній мірі авторська ідея. Вона виникла спонтанно, від необхідності ділитися тим, що створював я, і тим, що створювали близькі мені музиканти. З самого початку лейбл був скерований на спонтанну діяльність – як тільки відчував, що створилось щось варте подальшої подачі, з’являвся і реліз. Залишаюсь вірним обраному шляху. А чи пройшли записи випробування часом? Нехай кожен оцінить це сам.

– Розкажи про твій спільний з Fischerle проект Mech. Як і чому створювався, які плани?
MW: Mateusz Wysocki для мене дуже близький – як музично, так і по людським якостям. Я глибоко поважаю його творчість – також чув, що у Fischerle ці відчуття взаємні. Коли відбувається щось подібне, на мою думку, потрібно об’єднувати зусилля і перевіряти, що може відбутися внаслідок такого поєднання. Одиночна музична робота захоплююча, але робота в дуеті чи більшій команді – це зовсім інше явище – надзвичайно надихаюче та інформативне. Тому наші плани в цій співпраці прості: копати в глиб та фіксувати цей процес у формі наступних записів.

– У Львові ти будеш вперше, що знаєш про нього? :)
MW: Так, правда, це буде мій перший візит у Львів. Насправді, знаю не так багато про це місто, бо ці знання досить опосередковані – походять з літератури, історій та фотографій. Я в повній мірі готовий, щоб відчути на «власній шкірі» велику чарівність цього міста. Не приховую, що не можу дочекатись.

інтерв’ю – Karma Detalis
Українська  Polski   English

Michal Wolski :: Textura #19 (11.05.18) – Pol

Українська  Polski   English


– Wiem, że z muzyką elektroniczną zapoznawałeś się dzięki rozgłośniom radiowym. Powiedz, od czego zaczęła się Twoja znajomość z kulturą klubową i kiedy zdecydowałeś się, że chcesz wziąć w tym aktywny udział?
MW: Będąc nastolatkiem, odkryłem nagrania The Orb, które otworzyły mi oczy nie tylko na twórczość tegoż projektu, ale tak naprawdę na całą „elektronikę” i techno. Właśnie dzięki audycjom radiowym oraz przyjaciołom — głównie starszym — mogłem docierać do nagrań zupełnie obcych moim rówieśnikom i tak naprawdę większości moich rodaków. Mówię tu bowiem o czasie, kiedy to świadomość tego typu brzmień w kraju nad Wisłą właściwie dopiero rodziła się.
„Orbus Terrarum” autorstwa wspomnianego The Orb to było zdecydowanie jedno z najgłębszych muzycznych przeżyć. Tak naprawdę to był początek mojej fascynacji światem muzyki elektronicznej. To była również miłość od pierwszego wejrzenia – niemal natychmiast zacząłem marzyć o stwarzaniu tego typu dźwiękowych zjawisk na własną rękę.

– Od wydania Twojej pierwszej EP-ki minęło blisko 10 lat. Co zmieniło się w tym czasie w Twojej twórczości?
MW: W mojej twórczości zmieniło się od tego czasu praktycznie wszystko poza samym podejściem do tworzenia i obserwacji dźwiękowych zjawisk. Tak rozumiem rozwój — ciągłe eksperymentowanie, poszukiwanie, kwestionowanie, sprawdzanie na nowo, szukanie… sam nawet nie wiem czego. Dźwięk postrzegam jako zwyczajnie i nieskończenie fascynujący, co pociąga za sobą nieustające majsterkowanie

– A czyja muzyka jest dla ciebie najbardziej aktualna teraz?
MW: Obecnie szczególną uwagę zwracam na Rrose, Marco Shuttle, Donato Dozzyego czy Jacka Sienkiewicza, który śmiało i pewnie przekracza granice gatunków. To jednak tylko nieliczne nazwiska, które jako pierwsze przychodzą mi na myśl – w dodatku gdy myślę o techno, a jest przecież tyle gatunków i muzycznych odmian…
Nie jestem w stanie zliczyć i wymienić jednym tchem tych wszystkich twórców, którzy na różnych etapach byli dla mnie ważni, których twórczość porywała mnie i fascynowała, którzy inspirowali mnie do poszukiwania własnej drogi. Podobnie jest i dzisiaj — jest tylu wspaniałych twórców, tak wiele inicjatyw wartych wspierania i obserwowania! Z innej strony patrząc, można zaryzykować stwierdzenie, że żyjemy w czasach nadmiaru, co chwilami utrudnia skupienie na twórczości danego artysty. To naprawdę trudne pytanie…


– Wszystkie Twoje albumy mają konceptualny charakter, zwłaszcza jest to zauważalne w przypadku ostatniego  albumie pt.La Mer, w którym techno ustępuje miejsca niezwykłej atmosferze i głębi. Czego jest tu więcej – myśli czy spontaniczności? Powiedz też, czego można się spodziewać po Twoim kolejnym albumie?
MW: „La Mer” to praca, która powstała w dość krótkim czasie, a następnie dojrzewała całymi miesiącami, wielokrotnie zmieniając swoją postać. To materiał, który powstał spontanicznie, a następnie podlegał racjonalnej, długotrwałej obserwacji. I tak właśnie działam — komponuję w każdej niemal wolnej chwili, następnie przyglądam się i staram zrozumieć, co dana konstrukcja ze sobą niesie lub co może nieść. W swoim procesie twórczym stoję zatem gdzieś pośrodku.
Co do nowego albumu… Za wcześnie, by o tym mówić, choć rzeczywiście pracuję nad kilkoma projektami. W minionych miesiącach powstała masa muzyki, setki szkiców i dziesiątki skończonych utworów — jestem na etapie ogarniania myślą, co właściwie się wydarzyło, co niosą ze sobą te kompozycje.

– Pomówmy o Twoim studio. Od czego zaczynałeś i jak proces twórczy wygląda od strony technicznej dzisiaj?
MW: Muzyka techno i szeroko rozumiana muzyka elektroniczna w najróżniejszych odcieniach jest silnie związana z technologią wykorzystywaną w procesie twórczym. Przechodziłem różne fazy — pełnego oddania syntezatorom i narzędziom hardware’owym, najróżniejszym rozwiązaniom cyfrowym, a także fazę uważnego łączenia obu tych światów w jednym procesie. Od lat zaś staram się pozostawać wierny jedynie idei korzystania z dźwięku jako budulca, „pobierać” go z każdego możliwego źródła, bez zwracania uwagi na jego pochodzenie, bez wartościowania, bez zwracania uwagi na cokolwiek poza nim samym i odczuciem, jakie wzbudza. To intymny proces — i tak naprawdę tylko on pozostaje na ten moment stały w mojej twórczości.
Raz korzystam z systemu modularnego, który buduję, innym razem z pomocą przychodzą wtyczki VST, jeszcze innym – aplikacje mobilne, natomiast czasem rolę instrumentu czy efektora pełni smartfon i zainstalowana tam aplikacja. Pochodzenie brzmienia przestało mieć dla mnie jakiekolwiek znaczenie.

– A która praca z Twojej dyskografii jest Ci najbliższa? Czy jest też może taki występ, który najbardziej zapadł Ci w pamięć?
MW: Choć może to zabrzmi banalnie, każdy występ jest dla mnie ważny i wyjątkowy, bo zwykle gram live acty, co pociąga za sobą dużą niewiadomą. Improwizacja wymaga skupienia, obecności i nie ma tu miejsca na rozproszenie, w związku z czym każdy występ ma w sobie coś wyjątkowego. I nie jest ważne, czy sytuacja naturalnie wzbudza mój entuzjazm, czy wręcz przeciwnie.
Co do nagrań, których jestem autorem… Tuż po wydaniu, tuż po zamknięciu projektu szybko przechodzę do pracy nad kolejnymi pomysłami. Cieszę się, że mam możliwość dzielenia się muzyką, cieszę się też, że ktoś chce jej słuchać i że są tacy, którzy to umożliwiają, decydując się na jej wydanie. Każde nagranie ma swój czas – szanuję to wszystko, co się dzieje, ale, szczerze mówiąc, zawsze bardziej ciekawi mnie szperanie przy nowych wizjach niż wsłuchiwanie się w już skomponowane i wydane nagrania.

 – Wkrótce minie 8 lat, odkąd Ty i Błażej Malinowski prowadzicie program radiowy pt. Fünfte Strasse w Radio Kampus. Czym stało dla Ciebie to doświadczenie?
MW: To jedno z najważniejszych i najgłębszych muzycznych przeżyć, które szczęśliwie trwa już blisko dekadę. Dzięki tej aktywności mam dodatkową motywację do rozglądania się, ciągłego obserwowania i nasłuchiwania. Ta radiowa pasja pozwala mi na to, by docierać co raz do niezwykłych muzycznych wizji oraz ich autorów. To wielka, fascynująca sprawa!


– Czy wytwórnią  Minicromusic Rec. zajmujesz się sam, czy ktoś ci pomaga? czy może ktoś Ci pomaga? Czy jesteś zadowolony z tego, jak się rozwija?
MW: To w pełni autorski pomysł. Powstał spontanicznie, z potrzeby dzielenia się tym, co tworzyłem ja i co tworzyli bliscy mi muzycy. Od samego początku był nastawiony na działanie spontaniczne — gdy tylko czułem, że powstało coś wartego podania dalej, pojawiało się i wydanie. Jestem wierny tej drodze. A czy nagrania przetrwały próbę czasu? Niech każdy sprawdzi sam.

– Opowiedz o duecie Mech, który tworzysz razem z Fischerle . Dlaczego został stworzony? Jakie są Wasze plany?
MW: Mateusz Wysocki jest mi bardzo bliskim człowiekiem — i muzycznie, i czysto „ludzko”. Głęboko szanuję jego twórczość – doszły mnie też słuchy, że Fischerle odwzajemnia to uczucie. Gdy ma miejsce coś podobnego, należy, według mnie, łączyć siły i sprawdzać, co może wydarzyć się w wyniku ich połączenia. Samotna muzyczna praca jest fascynująca, ale praca w duecie czy większym zespole to kompletnie inne zjawisko – niezwykle inspirujące i pouczające. Nasze plany są w związku z tym proste: zaglądać pod kolejne dywany i rejestrować ten proces w postaci kolejnych nagrań.

– We Lwowie będziesz po raz pierwszy. Co wiesz o nim? :
MW: Tak, to prawda, to będzie moja pierwsza wizyta we Lwowie. Tak naprawdę wiem o tym mieście niewiele, ponieważ jest to wiedza zapośredniczona – pochodzi z literatury, opowieści i fotografii. Jestem w pełni przygotowany na to, by przekonać się na własnej skórze o wielkim uroku tego miasta. Nie ukrywam, nie mogę się doczekać.

wywiad – Karma Detalis
Українська  Polski   English