Michal Wolski :: Textura #19 (11.05.18) – Ukr
Українська Polski English
– З електронною музикою, на скільки відомо, ти познайомився завдяки радіо. Розкажи як починалось твоє знайомство з клубною (техно) культурою і в який момент ти вирішив, що хочеш взяти в цьому активну участь?
М.W .: Будучи підлітком, я познайомився з записами The Orb, які відкрили мені очі не лише на творчість цього проекту, але і всю «електроніку» та техно. Саме завдяки радіопередачам та друзям – головним чином старшим – я мав доступ до записів, які були абсолютно чужими моїм одноліткам і, по суті, більшості моїм співвітчизникам. Я кажу про час, коли в країні на Віслі лише зароджувалось знайомство з цим типом звучання.
Альбом „Orbus Terrarum” авторства згаданого “The Orb”, безумовно, був одним з найглибших музичних вражень. Насправді це було початком мого захоплення світом електронної музики. Це була також любов з першого погляду – майже відразу я почав мріяти про створення такого типу звукових явищ самостійно.
– З моменту виходу твого першого релізу пройшло вже 10 років. Що змінилось за цей час в твоїй творчості, смаках і як оціниш зміни в техно музиці за цей час?
MW: У моїй роботі з того часу змінилося практично все, за винятком самого підходу до створення та спостереження за звуковими явищами. Саме так я розумію розвиток – постійні експерименти, пошук, задавання питань, перевірка наново, пошук … навіть сам не знаю чого саме. Я сприймаю звук як щось просте і нескінченно захоплююче, що тягне за собою постійний творчий процес.
– А чия музика для тебе найбільш актуальна зараз?
MW: В даний час я приділяю особливу увагу Rrose, Marco Shuttle, Donato Dozzy і Jacek Sienkiewicz, які сміливо та впевнено перетинають межі жанрів. Проте це лише кілька імен, які вперше з’являються в моїй пам’яті коли я думаю про техно, а є так багато жанрів та музичних варіацій ….
Я не в змозі так зразу перерахувати і виокремити всіх тих творчих особистостей, що на різних етапах були для мене важливими, чия творчість захоплювала мене і вражала, які надихали мене шукати свій шлях. Якщо говорити про сьогодення, то те ж саме – є стільки великих творчих особистостей, так багато ініціатив, вартих підтримки та спостереження! З іншого боку, можна ризиковано ствердити, що ми живемо у час надмірності, що іноді ускладнює зосередження на роботі конкретного артиста. Це дійсно важке запитання …
– Всі твої альбоми концептуальні, особливо це помітно в останньому альбомі “La Mer”, де немає техно, але присутня неймовірна атмосферність і глибина. Чого більше в ньому – продуманості чи спонтанності? І чого чекати від твого нового альбому?
MW: “La Mer” – робота, яка з’явилась за порівняно короткий час, а потім дозрівала цілими місяцями, змінюючись багато разів. Це матеріал, який виник спонтанно, а потім піддавався раціональному, довготривалому спостереженню. І саме так я працюю – експериментую майже за кожної вільної хвилини, а потім придивляюсь і намагаюсь зрозуміти, що дана конструкція несе в собі або може нести. Тому в моєму творчому процесі я стою десь посередині.
Що стосується нового альбому… Зарано, щоб про це говорити. В останні місяці було створено маса музики, сотні ескізів та десятки готових творів – я перебуваю на етапі осмислення того, що насправді відбулося, що ці композиції в собі несуть.
– Давай поговоримо про твою студію. З чого ти починав і як виглядає творчий процес з технічної сторони сьогодні?
MW: Музика техно і електронна музика, в широкому розумінні й найрізноманітніших відтінках, сильно пов’язана з технологією, що використовується в творчому процесі. Я проходив різні фази – повністю віддавався синтезаторам і хардварному обладнанню, найрізноманітнішим цифровим рішенням, а також фазу тісного поєднання цих двох світів в одному процесі. Протягом багатьох років намагаюсь бути вірним лише ідеї використання звуку в якості будівельного матеріалу, «збирати» його з усіх можливих джерел, без урахування походження, без оцінки, не звертаючи уваги ні на що, крім нього самого, і почуттів, які він викликає. Це інтимний процес – і насправді лише він залишається незмінним на цей час в моїй роботі.
Часом використовую модулярну систему, яку будую, іншим разом плагіни VST, ще іншим – мобільні додатки, а іноді роль інструменту або ефектору виконує смартфон і встановлені там додатки. Походження звуку перестало мати будь-яке значення для мене.
– А яка робота з твоєї дискографії тобі найдорожча і який з твоїх виступів тобі найбільш пам’ятний?
MW: Хоча це може звучить банально, але кожен виступ є важливим і унікальним для мене, тому що я зазвичай граю live, що тягне за собою велику невідомість. Імпровізація вимагає концентрації, присутності і тут немає місця для розсіювання, в зв’язку з чим кожен виступ має в собі щось особливе. І неважливо, чи ситуація природно викликає мій ентузіазм чи навпаки. Що стосується записів, автором яких є я … Одразу після релізу, після завершення проекту, я швидко переходжу до роботи над новими ідеями. Я радий, що у мене є можливість ділитися музикою, також подобається, що хтось хоче її слухати, і що є ті, хто дають таку можливість, приймаючи рішення цю музику видавати. Кожен запис має свій час – я з повагою ставлюсь до всього, що відбувається, але, чесно кажучи, завжди більш зацікавлений, щоб докопуватись нового бачення, ніж прослуховування вже записаних і випущених записів.
– Незабаром вже буде 8 років як ти разом з Błażej Malinowski ведеш серію радіо програм Fünfte Strasse (Radio Kampus). Чим став для тебе цей досвід?
MW: Це один з найважливіших та найглибших музичних досвідів, який щасливо триває майже декаду. Завдяки цій активності я маю додаткову мотивацію озиратись, постійно спостерігати та слухати. Ця радіо пристрасть дозволяє мені що разу дотягуватись до незвичних музичних поглядів та їх авторів. Це чудова, захоплююча справа!
– Своїм лейблом Minicromusic ти займаєшся самостйно, чи хтось допомагає? Яким бачиш його розвиток?
MW: Це в повній мірі авторська ідея. Вона виникла спонтанно, від необхідності ділитися тим, що створював я, і тим, що створювали близькі мені музиканти. З самого початку лейбл був скерований на спонтанну діяльність – як тільки відчував, що створилось щось варте подальшої подачі, з’являвся і реліз. Залишаюсь вірним обраному шляху. А чи пройшли записи випробування часом? Нехай кожен оцінить це сам.
– Розкажи про твій спільний з Fischerle проект Mech. Як і чому створювався, які плани?
MW: Mateusz Wysocki для мене дуже близький – як музично, так і по людським якостям. Я глибоко поважаю його творчість – також чув, що у Fischerle ці відчуття взаємні. Коли відбувається щось подібне, на мою думку, потрібно об’єднувати зусилля і перевіряти, що може відбутися внаслідок такого поєднання. Одиночна музична робота захоплююча, але робота в дуеті чи більшій команді – це зовсім інше явище – надзвичайно надихаюче та інформативне. Тому наші плани в цій співпраці прості: копати в глиб та фіксувати цей процес у формі наступних записів.
– У Львові ти будеш вперше, що знаєш про нього? 
MW: Так, правда, це буде мій перший візит у Львів. Насправді, знаю не так багато про це місто, бо ці знання досить опосередковані – походять з літератури, історій та фотографій. Я в повній мірі готовий, щоб відчути на «власній шкірі» велику чарівність цього міста. Не приховую, що не можу дочекатись.
інтерв’ю – Karma Detalis
Українська Polski English